Штучне освітлення: види, системи та вимоги до проєктування
Штучне освітлення — це освітлення приміщень, робочих місць, територій, вулиць і доріг за допомогою електричних джерел світла. Його проєктують з урахуванням призначення об’єкта, характеру зорової роботи, необхідної освітленості, рівномірності світла, кольоропередавання, захисту від засліплення та енергоефективності.
В Україні основні вимоги до природного і штучного освітлення визначає ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення». Документ поширюється на житлові, громадські та виробничі будівлі, відкриті території, вулиці, дороги, стоянки й переходи. Під час проєктування потрібно враховувати чинну редакцію норм і Зміну № 1, затверджену 13 серпня 2025 року.
Для чого потрібне штучне освітлення
Освітлення має забезпечувати безпечне пересування, виконання робочих операцій і комфортне сприйняття простору в умовах недостатнього природного світла або його відсутності. Неправильно підібрана система може спричиняти втому очей, тіні на робочій поверхні, відблиски та зниження точності роботи.
Для житлових і громадських приміщень важливі комфорт та правильне передавання кольорів. У виробничих і робочих зонах додатково оцінюють складність зорових завдань, рівномірність освітлення та відсутність небезпечних контрастів.
Види штучного освітлення за призначенням
Робоче освітлення
Робоче освітлення використовують для повсякденної діяльності людей у приміщеннях і на територіях. Воно має забезпечувати умови для роботи, навчання, пересування та інших передбачених функцій об’єкта.
Аварійне освітлення
Аварійне освітлення вмикається або продовжує працювати у разі відмови робочої системи. Залежно від призначення воно має забезпечувати безпечне продовження роботи або евакуацію людей.
Охоронне освітлення
Охоронне освітлення застосовують для територій та об’єктів, де необхідно забезпечити видимість у темний час доби й умови для контролю периметра або доступу.
Чергове освітлення
Чергове освітлення призначене для періодів, коли приміщення або територія не використовуються у штатному режимі, але повне вимкнення світла є недоцільним.
Системи штучного освітлення
Загальне освітлення
Загальна система рівномірно освітлює приміщення або його основну частину. Світильники розміщують на стелі, стінах чи інших конструкціях так, щоб забезпечити потрібний розподіл світла в робочій зоні.
Комбіноване освітлення
Комбінована система поєднує загальне та місцеве освітлення. Загальне світло створює базову освітленість, а місцеві світильники спрямовують додатковий світловий потік на конкретну робочу поверхню або ділянку.
Таке рішення доцільне, коли окремі операції потребують більшої освітленості, ніж інша частина приміщення. Воно дає змогу точніше спрямувати світло, але потребує узгодження розташування світильників, вимикачів і робочих місць.
Які джерела світла використовують
Для загального освітлення приміщень ДБН рекомендує розрядні та світлодіодні джерела світла. Вони можуть мати вищу світловіддачу та довший строк експлуатації порівняно з тепловими джерелами.
Під час вибору світильників важливо оцінювати не лише потужність лампи, а й світловий потік, розподіл світла, колірну температуру, індекс кольоропередавання, рівень засліплення та умови експлуатації.
- Колірна температура впливає на візуальне сприйняття світла: воно може здаватися теплим, нейтральним або холодним.
- Індекс кольоропередавання показує, наскільки природно джерело світла передає кольори предметів.
- Світловий потік характеризує кількість світла, яку випромінює джерело.
- Розподіл світла визначає, на яку площу та з якою рівномірністю потрапляє світловий потік.
Що враховують під час проєктування
Універсального значення освітленості для всіх приміщень не існує. Нормативні вимоги залежать від призначення об’єкта та розряду зорової роботи. Для розрахунку враховують:
- призначення приміщення, території або дороги;
- площу та геометричні розміри простору;
- висоту стелі й монтажне розташування світильників;
- наявність і рівень природного освітлення;
- характер зорової роботи та розмір деталей, які потрібно розрізняти;
- необхідну освітленість і її рівномірність;
- кольоропередавання та колірну температуру;
- ризик засліплення, відблисків і появи різких тіней;
- споживання електроенергії та режим роботи системи;
- вимоги до аварійного, охоронного або чергового освітлення.
Як правильно організувати освітлення в приміщенні
- Визначити призначення приміщення та основні робочі зони.
- Оцінити природне освітлення і час, протягом якого потрібне штучне світло.
- Встановити нормативні вимоги для конкретного типу приміщення або роботи.
- Обрати систему — загальну або комбіновану.
- Підібрати світильники з відповідними світловими характеристиками.
- Перевірити рівномірність, відсутність засліплення та зручність керування.
- Передбачити аварійне освітлення там, де його потребують умови безпеки.
Для побутових приміщень важливо не обмежуватися вибором ламп за потужністю. Освітлення потрібно оцінювати як систему: джерела світла, світильники, схему розміщення, вимикачі, електропроводку та умови експлуатації. Роботи з підключення й монтажу електричного обладнання, особливо в новій або реконструйованій мережі, варто доручати кваліфікованому електрику.
Штучне освітлення та електробезпека
Світильники й кабельні лінії мають відповідати умовам приміщення: волозі, пилу, температурі, механічним впливам і режиму роботи. Неправильний вибір обладнання або підключення без захисних пристроїв може створити ризик ураження електричним струмом, перегрівання проводки чи займання.
Практичні матеріали Easyel допомагають розібратися у виборі освітлення, електропроводці та вимогах електробезпеки. Якщо для об’єкта потрібні монтажні рішення в Києві, інформацію про послуги електромонтажу варто розглядати разом із технічним проєктуванням системи, а не лише з вибором світильників.



